Історія міста

місто БІЛОЗЕРСЬКЕ
(До складу міста входить с-ще Бокове)
Місто Білозерське (історична назва-хутір Білозірка)
Дата утворення — 1913р.
День святкування — 28 грудня
Площа – 248га, населення – 17800 м2
Відстань від м. Білозерське до м. Донецька -104 км.
Хутір Білозерська був заснований у 1913 році. На місці нині діючого селища Бокове, який входить до Білозерської міської ради , багато років назад декілька сімей багатих селян –Тарасенко Микола , Ходуси Олексій та Митрофан і Савченко Олексій придбали землі. Із їх будівель і складався хутір Білозірка , розташований недалеко від центральної дороги, які зв’язували Степанівську та Гришинську волості Бахмутського уїзду Єкатеринославської губернії.
Після колективізації у 1930 році ці землі відійшли до радгоспу „ Біль-
шовик” .
В період Великої Вітчизняної війни 1941-1943 р.р. в районі хутора
Білозірка неодноразово проходили бої, так як мимо нього проходила на той період основна грейдерна дорога в сторону Барвенково , Ізюм через
Степанівку . Особливо хутір постраждав в 1943 році.

Ще задовго до початку Великої Вітчизняної війни у 1929-32 р.р. геологи
трест „Артемгеологія” визначили значні запаси кам’яного вугілля в районі річки Самари та її притоків. Тут були пробурено до 30 свердловин на різну глибину по пластам Самарського комплексу.
Війна на декілька років віднесла розвиток вугільної промисловості в цім районі , тільки після війни в 1945-47р.р була запроектована шахта № 3 „Добропілля” і в 3-х кілометрів на захід селище Білозерське , якому 28 грудня 1966 було присвоєно статус міста.
В один з теплих серпневих днів 1947 року маркшейдери Чулков і Дерипалко біля хутора Білозірка вбили перші коління для будівництва стволів нової шахти . Проект будівництва нової шахти підготував Харківський інститут „ Южгіпрошахт”.
В той час країна , вимучена війною, відроджувала заводи і фабрики, підіймала із руїн міста та села. Всім гостро потрібно було вугілля. Приводили до ладу затоплені в роки війни шахти , будували нові , і №3 Добропілля, нині шахта „Білозерська”, була одна із них.
Рядом , на шахтному полі , росло селище. 14тисяч кв. метрів житлової площі побудували в ньому. Перші 240 метрів вулиць покрили асфальтом.

У сусідньому селищі „Аварійний” шахтобудівники побудували 3 гуртожитки і декілька щитових будинків . Всі кругом жили одним – вводом шахти . 5грудня 1954 державна комісія підписала акт про готовність шахти видобувати вугілля. Виробнича потужність , згідно проекту , визначалась у 500000 тон вугілля в рік, або 2000 тон за добу. Особливо самовіданно працювали на будівництві шахти маляр Назаров П.А. , камінчик Осьмуха Т.М., прохідник Величко І.І., майстер Рукас А.І., маркшейдер Дерипалка М.І.

60-70 роки працівники шахти „ Білозерська” своєю героїчною працею здобули велику славу. Бригада Швалова І.М. підготувала за місяць 802 метра штреку . Це було самим високим досягненням у проходці
в Радянському Союзі. Появились свої орденоносці , Герої Соціалістичної Праці.
Юрію Васильовичу Глобі вручили зірку Героя, Адольфу Степановичу Склярову –державну премію, Фролова Миколу Назаровича,
Покотилова Анатолія Дмитровича нагородили орденом Леніна.
Виростало і розвивалося місто, особливо в 60-70 роки.

Побудували і ввели в експлуатацію шахту „Новодонецька”, гідрошахту
„Красноармійська”, збагачувальну фабрику „ Красноармійська”.

На теперішній час в місті промисловий потенціал міста представляють 2 підприємства вугільної промисловості : ВП „ Шахта „Білозерська” ,ВП „Шахта „ Новодонецька”. Вугільна промисловість є ведучою , на них працює понад 5000 чоловік .

Білозерське є містом з високим рівнем інтелектуального розвитку ,
культури, спорту.
На теперішній час в місті працюють 3 бібліотеки:- 1 міська, 2-шахтні .
В 1968 році було побудовано Будинок спорту, нині це спортивний комплекс імені Олександра Первія, директором якого є Скляров Олександр Володимирович, депутат міської ради.
Гордістю міста є спортсмен Палацу спорту Первій Олександр. Він був чемпіоном світу серед юніорів, тричі призером світу , а в 1980 році він був учасником Московської олімпіади , став срібним призером цієї
олімпіади. В 2010 році встановлений пам,ятник Олександру Первію за допомогою профспілкових комітетів шахт та виконавчого комітету м.Білозерське.
В 2004 році чемпіоном України по тяжкій атлетиці став Пілієв Костя, на чемпіонаті Європи він становиться бронзовим призером ,на чемпіонаті світу він займає шосте місце і одержує путівку на Олімпіаду 2008 року.
В спортивному комплексі працюють заслужений тренер України
Аксьонов В.В., Пілієв Г.А.,Шупиченко І.Г.
В місті велику увагу наділяють футболу. Футбольна команда 90 років
грала на стадіоні міста з командою московського „Торпедо”, на теперішній час Грибаускас Володимир Іванович нагороджений грамотою обласної федерації по футболу і признаний кращим тренером по футболу.
Спортсмен цієї команди запрошений до команди Донецького „Шахтаря”, навчається у спортивній школі.
В 2010 році створена Громадська організація футболістів міста Білозерське „БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВУГЛИК”.
В місті є стадіон, який збудовано спортсменами, мешканцями міста, плавальний басейн, який потребує ремонту.
В 2007 році, в честь 75-річчя Донецької області відкрито спортивний майданчик. На теперішній час у спортивному комплексі займаються біля 1000чоловік.
У спортивному комплексі виховано 80 майстрів спорту, а член дівочої футбольної команди Зеленюк Олена була членом збірної України по міні –футболу.

Культурним центром міста є Будинок культури, яким керує людина закохана в свою справу Кабченко Віталіна Анатоліївна, депутат міської ради.
По всій країні знають народний ансамбль „Музики” .керівник , депутат міської ради Кривенко Олександр Сергійович, танцювальні колективи „ Посмішка”, „ Радість”, цим колективам присвоєно звання народних.

В місті є Клуб юного техніка, керівник Дика Наталя Дмитрівна, де працюють гуртки: авіомодельний , радіотехнічний, різьба по дереву, юний художник , умілі руки.
В КЮТ працюють два клуби: клуб мисливців, міський оркестр
духової музики .
З 5 грудня 2002 році в місті працює міський ЦДЮТ
„ ЦДЮТ-не просто дом,
чудеса и сказки живут в нем,
здесь рисуют и танцуют,
мастерят и вышивают ,
в артистов превращаются
и спортом занимаются.»

Дошкільна освіта міста – це 565 малюків , допитливих і цікавих, здорових і жвавих, це 60 педагогів , які несуть в серцях тепло , любов і добро.
В місті працюють 4 дитячих навчальних закладів: „Оленка”, „Сонечко”, „ Росинка”, „ Райдуга”.
В місті Білозерське працюють 4 ЗОШ:
Школа №13 , директор школи Фесенко Тамара Вікторівна. Рік відкриття школи – 1961 , школа випустила 2 тисячі 961 учня,104 медаліста. Випускники , які здобули славу школі:
Старик Юрій, Лазаренко Андрій – кандидати фізико- математичних наук,
Дикий Олександр – кандидат технічних наук,
Журавель Неля- доцент педагогічних наук,
Первій Олександр – срібний призер олімпійських ігр,
Харламов Віктор – депутат Верховної Ради України,
Разуменко Олександр Миколайович – Білозерський міський голова.
В школі працюють досвічені педагоги, учні цієї школи займають призові місця на предметних міських, обласних олімпіадах.

Школа №14- директор школи Ковальская Надежда Станиславовна, побудована у 1958 році , 15 серпня 1997 році школа була реорганізована в школу 1-3 ступенів з українською мовою навчання.
В школі більше 10 років діє дитяча організація „Козацьке – стрілецьке товариство”, дитяча організація ввійшла до складу Всеукраїнської дитячої організації „ Козаченьки” під патронатом голови
Промінвестбанку Володимира Павловича Матвієнко.
Багато випускників школи вибрали професію вчителя або тренера:
Кабанець Валентина — вчитель школи№14, Шмикова Ірина – вчитель
школи №14, Брикаліна Людмила –вчитель школи № 13,
Топало Світлана – вчитель школи №18, Жога Володимир – тренер по штанзі.

Школа №15 –директор школи Андрєєва Валентина Василівна. Школа відкрита у 1970 році . 54 учня одержали
медалі . Гордістю школи є:
Москалець Алла- адвокат, Мастило Микола- інженер механік космічних літальних апаратів, Пілієв Костя – майстер спорту , бронзовий призер Європи з тяжкої атлетики, член збірної України.
Колектив школи працює над проблемою „ Формирование и развитие ключевых компетентности учащихся в современных условиях воспитания и обучения.» Велику повагу в місті мають вчителі цієї школи: Соколова Валентина Василівна — вчитель української мови та літератури, Павлоградська Раїса Олексіївна – вчитель фізики , Альошина Тамара Михайлівна – вчитель російської мови та літератури.

Школа №18- директор школи Пальчиков Анатолій Олексійович.
Школа відкрита в 1996 році , протягом 20 років директором школи була
Матєшевська Олена Георгіївна, вчитель української мови та літератури, відмінник освіти , кращий директор школи міст Добропілля -1999 року, спеціаліст вищої категорії. В школі -19 вчителів вищої категорії, 8 вчителів – спеціалісти 1 категорії,6 вчителів – спеціалісти 2 категорії, відмінники освіти- Губаренко К.Г., Шкель Н.В.

Гордістю міста є команда „Поворот” цієї школи.
1999-2000- 2 місце в обласному турі м. Донецьк.
2000-2001 -1 місце в обласному турі КВН –ЮІР м.Донецьк,1місто в регіональному турі , 3 місце на Всеукраїнському ХХУ фестивалі – конкурсі
КВН-ЮІР,
З 2001 року команда займала перш міста в обласних змаганнях.
2003-2005 – 1 місце на Всеукраїнському ХХУ111 фестивалі – конкурсі команд КВН-ЮІР в Криму.
Школа займає призові міста у всіх проведених олімпіадах , спартакіадах.
В школі є свої поети, вона має свій гімн , який написала вчитель цієї школи Бєлкіна Лариса.

В місті працює професійний гірничий ліцей, директор Чубченко Микола Іванович. Протягом всього періоду роботи педколектив ліцею працює над вдосконаленням різних методів навчальної , методичної ,виховної роботи: Липецький, метод Шаталова, Палтишева та інших..
Педколектив ліцею є однм із кращих колективів області.

В місті працює лікарня, яка обслуговує мешканців міста Білозерське , с-ще Бокове, с-ще Новодонецьке, села Добропільського району, 3 аптеки.

В місті Білозерське працюють 110 торговельних підприємств, служб побутового обслуговування, ресторанного господарства.

Підприємці міста надають допомогу в благоустрою міста, допомогу
інвалідам війни, дітям-війни.

Гордістю міста є трудівники міста:
Трудові династії : родина Рукас Арсенія Ілліча- шахта „Білозерська”,
Сім`я Склярових Івана Івановича — шахта „Новодонецька”,
Сім`я Шахраюк Михайла Андрійовича- шахта” Новодонецька”
Сім`я Іванових Леоніда Івановича- шахта „Новодонецька”
Сім`я Христенко Василя Васильовича- шахта „ Новодонецька”.

Кавалери знаку „ Шахтарська доблесть”:
Кореньков В’ячеслав Миколайович — начальник дільниці шахта „ Білозерська”
Дьяков Валерій Іванович- бригадир прохідників шахти „ Білозерська”

Кавалери знаків „ Шахтарська слава”-
Дилдін Віктор Олександрович – гроз дільниці шахти „ Новодонецька”
Мігунов Віктор Григорович -електрослюсар підземний шахти
„ Новодонецька”.

Почесні громадяни міста Білозерське:

1.Малашкевич Анатолій Степанович — працівник шахти „ Новодонецька”, багато зробив для благоустрою міста, він приймав участь в будівництві меморіалу загиблих воїнів, літнього парку, завдяки йому працюють атракціони.

2.Татарін Віктор Іванович — працівник шахти „ Новодонецька”, учасник
війни, член ради ветеранів, протягом багатьох років займався громадською роботою.

3.Дикий Микола Іванович — пенсіонер, великий вклад вніс у розвиток вугільної промисловості м.Добропілля ,м. Білозерське.

4. Нестерова Марина Миколаївна — майстер народної творчості, виконує
роботи в надзвичайному стилі , робота з пером , пухом, вишивання ікон,
Марині Миколаївні по клопотанню Національного Союзу художників
України присвоєно звання майстра народної творчості, її роботи знають
і за кордоном.

5. Швец Володимир Романович – депутат Білозерської міської ради 6-го скликання.

6. Леусенко Клавдія Семенівна – депутат Білозерської міської ради 6-го скликання.

В місті працюють громадські організації: рада ветеранів війни і
та праці, громадська організація ”Евріка” (2001).
Велику роботу проводить міська рада ветеранів , голова ради Швед М. Т.

У місті випускається щомісячний бюлетень Білозерської міської ради, її виконавчого комітету та громадських організацій, в якому висвітлюється робота, яка проводиться в місті , друкуються вірші поетів
міста Білозерське, головним редактором є Швед М.Т., голова міської організації ветеранів.

Білозерський міський голова — Олександр Миколайович Разуменко